Головна » Статті |
Всього матеріалів в каталозі: 15 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Iванченко Р. Гнів Перуна На сторінках книги читач зустрінеться з однією з найдавніших і найцікавіших постатей української історії — видатним давньоруським філософом, істориком, літописцем ХІ – поч. ХІІ століть — легендарним Нестором. |
Білик, Іван Іванович. Скіфська трилогія З далекої історії, з тисячоліть, що видаються сьогодні майже вічністю, долинає золотий гомін скіфів — наших предків, які розгромили іранців-персів та їхнього царя Дарія. Головні герої роману — діти і онуки цих переможців. Читачів зачарує далекий світ наших пращурів, невідомий і загадковий. Ця книга — подарунок і відкриття для всіх, хто цікавиться історією. |
Мушкетик, Ю. М. Гетьманський скарб Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» та ін. |
Тема: Патріотизм – нагальна потреба України й кожного українця Категорія: 9 клас, 14-15 років Форма заходу: класна година Мета: формування ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, формування рис сучасного патріота української держави |
Вірш , написаний 31.01.2015 |
Завдання для 8 і 9 класу |
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не росповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу. |
І. Письмовими. — хто автор документу, що ми про нього знаємо чи можемо сказати(політична позиція, соціальний статус тощо); чи є він учасником подій; наскільки ми можемо йому довіряти (які інтереси він має чи представляє) — коли було написано документ, як це випливає з його змісту, яке значення має час написання; для кого призначено документ; — де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це випливає з його змісту, яке це має значення; — які факти наведені(відображені) в документі, яку інформацію ми можемо з нього "витягти ” , які висновки зробити; — чому і для кого було створено цей документ, як це відобразилося на його змісті і ступені нашої довіри до нього; — про що мовчить даний документ, як він співвідноситься з іншими.
ІІ. Візуальними. — що зображено(чи це сцена повсякденного життя, політична подія, портрет тощо); — коли відбуваються події, з чого це випливає, наскільки співвідноситься з підписом до джерела(якщо він є); коли надруковано зображення, з якою метою (особливо для плакатів і карикатур); — де відбуваються події, які характерні ознаки даного місця, яке це має значення; — дати характеристику зображених облич: до яких соціальних груп і типів вони відносяться, чому саме такий склад учасників; — хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, яке його відношення до зображеного; де і коли надруковано це зображення (в той же час, в який відбуваються зображені події чи пізніше, в офіціозі чи опозиційному джерелі тощо) — чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно і об’єктивно. |
Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи План теми: 1. Нормативна база діяльності сучасного кабінету суспільних дисциплін. Шкільний кабінет історії – організаційна складова методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вимоги до сучасного кабінету історії. Шкільні кабінети правознавства, етики, громадянської освіти. 2. Взаємодія шкільного кабінету суспільних дисциплін з суб’єктами навчально-виховного процесу. Створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу засобами шкільного кабінету історії. 3. Навчально-методичне забезпечення та можливості кабінету суспільних дисциплін щодо формування предметних компетентностей. 4. Шкільний кабінет суспільних дисциплін – творча майстерня вчителів та центр індивідуального творчого зростання. |