Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 15
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 »

Iванченко Р. Гнів Перуна

На сторінках книги читач зустрінеться з однією з найдавніших і найцікавіших постатей української історії — видатним давньоруським філософом, істориком, літописцем ХІ – поч. ХІІ століть — легендарним Нестором. 
Нестор був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, розумів величезне значення слова для суспільства у всі часи: «Слово мудре — не тлінне. У ньому душа й ісходища мудрості роду людського. У ньому — пізнання, невичерпна глибинна суть!..» 
Філософ-мислитель — автор “Повісті врем’яних літ” — через запаморочливу товщу часу шле нащадкам думку про ущербність народу, котрий не знає історії свого роду.

Цікава історія | Переглядів: 332 | Додав: ЮКа | Дата: 30.07.2016 | Коментарі (0)

 Білик, Іван Іванович. Скіфська трилогія


З далекої історії, з тисячоліть, що видаються сьогодні майже вічністю, долинає золотий гомін скіфів — наших предків, які розгромили іранців-персів та їхнього царя Дарія. Головні герої роману — діти і онуки цих переможців. 

Читачів зачарує далекий світ наших пращурів, невідомий і загадковий. 

Ця книга — подарунок і відкриття для всіх, хто цікавиться історією.
 
Цікава історія | Переглядів: 323 | Додав: ЮКа | Дата: 30.07.2016 | Коментарі (0)

    Мушкетик, Ю. М. Гетьманський скарб

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» та ін.
    У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю — дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози — і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в XVIII столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу — духовного.

Цікава історія | Переглядів: 322 | Додав: ЮКа | Дата: 30.07.2016 | Коментарі (0)

Тема: Патріотизм – нагальна потреба України й кожного українця

Категорія: 9 клас, 14-15 років

Форма заходу: класна година

Мета: формування ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, формування рис сучасного патріота української держави

Виховні заходи | Переглядів: 662 | Додав: ЮКа | Дата: 27.11.2015 | Коментарі (0)

Вірш , написаний 31.01.2015

Мої статті | Переглядів: 386 | Додав: ЮКа | Дата: 22.11.2015 | Коментарі (0)

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Ця вимога не росповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Колегам вчителям | Переглядів: 456 | Додав: ЮКа | Дата: 08.11.2015 | Коментарі (0)

І. Письмовими.

— хто автор документу, що ми про нього знаємо чи можемо сказати(політична позиція, соціальний статус тощо); чи є він учасником подій; наскільки ми можемо йому довіряти

(які інтереси він має чи представляє)

— коли було написано документ, як це випливає з його змісту, яке значення має час написання; для кого призначено документ;

— де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це випливає з його змісту,

яке це має значення;

— які факти наведені(відображені) в документі, яку інформацію ми можемо

 з нього "витягти ” , які висновки зробити;

— чому і для кого було створено цей документ, як це відобразилося на його змісті

 і ступені нашої довіри до нього;

— про що мовчить даний документ, як він співвідноситься з іншими.

 

ІІ. Візуальними.

— що зображено(чи це сцена повсякденного життя, політична подія, портрет тощо);

— коли відбуваються події, з чого це випливає, наскільки співвідноситься з підписом

до джерела(якщо він є); коли надруковано зображення, з якою метою

(особливо для плакатів і карикатур);

— де відбуваються події, які характерні ознаки даного місця, яке це має значення;

— дати характеристику зображених облич: до яких соціальних груп і типів вони

відносяться, чому саме такий склад учасників;

— хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, яке його

 відношення до зображеного; де і коли надруковано це зображення (в той же час,

в який відбуваються зображені події чи пізніше, в офіціозі чи опозиційному джерелі тощо)

— чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає воно певну тенденцію,

 явище і наскільки повно і об’єктивно.

Дидактичні матеріали | Переглядів: 595 | Додав: ЮКа | Дата: 29.10.2015 | Коментарі (0)

Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи

План теми:

1.     Нормативна база діяльності сучасного кабінету суспільних дисциплін. Шкільний кабінет історії – організаційна складова методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вимоги до сучасного кабінету історії. Шкільні кабінети правознавства, етики, громадянської освіти.

2.     Взаємодія шкільного кабінету суспільних дисциплін з суб’єктами навчально-виховного процесу. Створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу засобами шкільного кабінету історії.

3.  Навчально-методичне забезпечення та можливості кабінету суспільних дисциплін щодо формування предметних компетентностей.

4.    Шкільний кабінет суспільних дисциплін – творча майстерня вчителів та центр індивідуального творчого зростання.

Кабінет історії | Переглядів: 1152 | Додав: ЮКа | Дата: 29.10.2015 | Коментарі (0)

1-10 11-15