| Головна » Статті » Методична сторінка |
| У розділі матеріалів: 7 Показано матеріалів: 1-7 |
|
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не росповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу. |
|
І. Письмовими. — хто автор документу, що ми про нього знаємо чи можемо сказати(політична позиція, соціальний статус тощо); чи є він учасником подій; наскільки ми можемо йому довіряти (які інтереси він має чи представляє) — коли було написано документ, як це випливає з його змісту, яке значення має час написання; для кого призначено документ; — де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це випливає з його змісту, яке це має значення; — які факти наведені(відображені) в документі, яку інформацію ми можемо з нього "витягти ” , які висновки зробити; — чому і для кого було створено цей документ, як це відобразилося на його змісті і ступені нашої довіри до нього; — про що мовчить даний документ, як він співвідноситься з іншими.
ІІ. Візуальними. — що зображено(чи це сцена повсякденного життя, політична подія, портрет тощо); — коли відбуваються події, з чого це випливає, наскільки співвідноситься з підписом до джерела(якщо він є); коли надруковано зображення, з якою метою (особливо для плакатів і карикатур); — де відбуваються події, які характерні ознаки даного місця, яке це має значення; — дати характеристику зображених облич: до яких соціальних груп і типів вони відносяться, чому саме такий склад учасників; — хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, яке його відношення до зображеного; де і коли надруковано це зображення (в той же час, в який відбуваються зображені події чи пізніше, в офіціозі чи опозиційному джерелі тощо) — чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно і об’єктивно. |
|
Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи План теми: 1. Нормативна база діяльності сучасного кабінету суспільних дисциплін. Шкільний кабінет історії – організаційна складова методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вимоги до сучасного кабінету історії. Шкільні кабінети правознавства, етики, громадянської освіти. 2. Взаємодія шкільного кабінету суспільних дисциплін з суб’єктами навчально-виховного процесу. Створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу засобами шкільного кабінету історії. 3. Навчально-методичне забезпечення та можливості кабінету суспільних дисциплін щодо формування предметних компетентностей. 4. Шкільний кабінет суспільних дисциплін – творча майстерня вчителів та центр індивідуального творчого зростання. |
|
Нова програма з історії України (7 клас) містить суттєві зміни порівняно із попередньою. Вони стосуються як змісту, так і впровадження елементів сучасних методів навчання і, що не менш важливо, історичної термінології. У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. |
|
|
|
Національно-патріотичне виховання в загальноосвітніх навчальних закладах
|
|
Затверджується директором навчального закладу |