Історія України

Системний курс історії України в 7 класі передбачає висвітлення особливостей розвитку українських земель в ІХ – ХV ст., зокрема: процеси становлення і розбудови Київської та Галицько-Волинської держав, Кримського ханства, особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури. Особливу увагу в програмі приділено ключовим питанням національної історії.

У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна». Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.

Нова програма з історії України (7 клас) містить суттєві зміни порівняно із попередньою. Вони стосуються як змісту, так і впровадження елементів сучасних методів навчання і, що не менш важливо, історичної термінології.

У шкільний курс вводиться термін «Русь-Україна», який з кінця ХІХ ст. увійшов у науковий обіг, а згодом — у шкільні підручники на українських землях, непідконтрольних Росії. У силу політичних та ідеологічних причин у підросійській Наддніпрянській Україні і в СРСР цей термін вважався ворожим, буржуазно-націоналістичним, а його вживання каралося як прояв антирадянської діяльності.

Термін «Русь-Україна» ввів до наукового обігу київський професор Володимир Антонович у другій половині ХІХ ст. Науково обґрунтував цей термін найавторитетніший історик України Михайло Грушевський. Радимо пояснити учням, що літописці вживали терміни «Русь» і «Руська земля» для означення держави ІХ–ХІІІ ст. у Центрально-Східній Європі.

Пізніше історики називали цю державу Київська Русь, Русь-Україна або Київська держава. Русь-Україна — тому, що політичним, господарським і культурним центром цієї величезної середньовічної імперії були землі сучасної України. А Київська Русь — тому, що назва столиці цієї імперії — Київ. Введення таких назв Русі потрібне було й для того, щоб відрізнити її від пізніших держав, які згодом утворились на її території: Галицько-Волинської Русі, Литовсько-Руської держави, Московської Русі.  Мешканців Русі-України літописи іменували руссю, або русинами.

У нині діючій програмі передбачено перший урок «Історія України в стародавні часи» присвятити повторенню матеріалу, що вивчався у шостому класі. ( На ЕКРАН УКР) Цієї теми немає в підручниках, надрукованих у 2007 році, тому пропоную як можливий варіант викладу цього матеріалу скористатися матеріалом із сайту http://uristinfo.net/istorija-ukrayini/112-juamitsik-ogbazhan-vsvlasov-istorija-ukrayini/2959-starodavnja-istorija-ukrayini.html

       Для показу відео фрагменту з даного питання пропоную переглянути матеріал із серії Невідома Україна. Нариси нашої історії
Фільми 5, 10: "Перші мешканці краю". Посилання - https://www.youtube.com/watch?v=VNlwsYQ-EGk. Для скачування матеріалу ставимо SS перед Y і натискаємо Enter.

Під час вивчення наступної теми «Вступ. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела в історії України» пропонуємо використати матеріали підручників, що вийшли друком у 2007 році, а саме авторства В. А. Смолія та В. А. Степанкова ст. 5-7.

Матеріали підручників під час вивчення тем розділу І «Виникнення та становлення Русі–України» за новою Програмою пропонується використати таким чином:«Розселення слов’янських племен на території України»; «Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян». Для висвітлення цих питань пропоную використати матеріали з сайту http://www.history.vn.ua/book/history4/2.html.

Висвітлюючи питання «Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав», пропонуємо використати матеріали  підручників, що вийшли друком у 2007 році, а саме авторства В. А. Смолія та В. А. Степанкова ст. 16-21. Певні труднощі для вчителя може викликати пропонована новою програмою тема уроку «Князь Святослав та його походи» у формі практичного заняття. Для підготовки та проведення такого уроку радимо використати матеріали  підручників, що вийшли друком у 2007 році, а також посібник для вчителя «Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України». — К., 1996, автор Баханов К. О.

Вивчаючи теми розділу ІІ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.», пропонуємо використати матеріали  підручників, що вийшли друком у 2007 році.

Приступаючи до вивчення розділу ІІІ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) у другій половині ХІ ст.» — першій половині ХІІІ ст.», учителю варто наголосити, що процес політичного роздроблення Русі-України не був раптовим і одномоментним. Він розпочався після смерті Ярослава Мудрого в  1054 р.. За часів правління сильних і мудрих політиків Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого цей процес вольовими методами був призупинений. Після смерті Мстислава в 1132 р. Київська держава протягом кількох років остаточно розпалася на ряд самостійних і напівсамостійних князівств і земель.

Другим важливим моментом, який вимагає акцентування вчителя, є те, що процес роздроблення Київської держави не був чимось надзвичайним чи унікальним. Усі середньовічні імперії пройшли цей історичний етап свого існування.

Серед причин роздробленості Русі-України варто згадати ще й відсутність традиції законного, мирного успадкування великокнязівської влади. Не варто розцінювати роздробленість лише як негативне явище. У військовому сенсі поділ єдиної могутньої імперії на півтора десятки князівств-держав, безумовно, послабив збройні сили Русі. Але, з іншого боку, утворення самостійних князівств привело до їхнього швидкого політичного економічного та культурного розвитку, заснування нових міст — центрів ремесел, освіти і культури.

У цілому розділ ІІІ нової Програми значною мірою збігається з матеріалами підручників, що вийшли друком у 2007 році.

Щодо практичного заняття, радимо дібрати теми «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело». Матеріали до такої теми містяться на сторінках підручників.

Вивчаючи історію Галицько-Волинської держави ( розділ ІV нової Програми), радимо вчителю наголосити на кількох важливих моментах. Насамперед, Галицько-Волинська держава, яку в західних латиномовних джерелах хроністи називали Руським королівством, була другою в хронологічному порядку українською князівською державою. Вона — безпосередня і пряма спадкоємиця Русі-України.

Територія Галицько-Волинської держави охоплювала більшу частину земель (включно з Києвом), на яких проживало давньоукраїнське населення. Лише Чернігово-Сіверщина була поза впливом галицько-волинських князів.

Територіальна близькість до католицької Європи зумовила проникнення в давньоукраїнську державу західних впливів: титулування великих князів (Данила і Лева) королями, поява ремісничих цехів, а згодом — Магдебурзького (Німецького) права, самоврядування міст. Ці явища не були властиві іншим частинам колишньої Київської держави.

Щодо планування уроків, то тема «Утворення Галицько-Волинського князівства» збігається з матеріалами підручників, що вийшли друком у 2007 році. Наступні теми розділу ІV нової Програми теж близькі за змістом.

Згідно з новою Програмою зміст розділу V «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)» дещо відрізняється від попереднього введенням питання «Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства».

Пропонуємо висвітлювати ці питання, використовуючи подані нижче матеріали з сайту http://3varta.com.ua/knjazvstvo-feodoro, http://histua.com/knigi/istoriya-ukraini-vid-najdavnishih-chasiv/viniknennya-krimskogo-xanstva.

Матеріали до інших тем розділу V Програми можна знайти  у підручниках, що вийшли друком у 2007 році.

Для роботи також пропонується використовувати Атлас з історії України видавництво «Мапа», 2014 р. та контурні карти цього ж видавництва 2014 р.

Всесвітня історія

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в учнів цілісних уявлень про події, явища і процеси періоду Середніх віків на прикладі християнської, арабо-мусульманської та традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особливу увагу приділено формуванню знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародженню парламентаризму, становленню європейського права та діалогу культур. Важливим є досягти розуміння учнями цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи.

Матеріал курсу зосереджений навколо змістовних ліній: «людина – природа», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – світ речей», «людина – влада», «людина – суспільство».

Програма передбачає зростання вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів щодо усвідомлення взаємовпливів народів і цивілізацій доби; розуміння причин, особливостей і наслідків основних історичних подій вітчизняної, європейської й світової історії в період Середньовіччя; змін повсякденного життя і світосприйняття середньовічної людини. Особливого значення набуває робота з історичними картами та засвоєння й використання понять і термінів.

У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок змістускорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ» з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами.

Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання» – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».

Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія, Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської

культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».

До навчальної програми для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів із всесвітньої історії на 2015-2016 навчальний рік було внесено ряд змін, що  вимагають критичного підходу, певної трансформації матеріалу порівняно з підручниками, виданими в  2007 році.

Навчальна програма для учнів 7 класу передбачає практичні заняття, яких не було в попередній програмі. Теоретичний матеріал до кожного з цих занять  наявний у підручниках, виданих у 2007 році, що дозволяє ознайомитися з ключовими датами, особистостями, причинами, наслідкам та перебігом подій, специфічними історичними явищами та термінами. Практичні заняття мають на меті сприяти розвиткові в учнях 7-х класів аналітичного мислення, мовних навичок, злагодженої колективної роботи, вміння працювати з ілюстраціями, історичними картками та документами. Радимо вчителям проводити ці заняття у формі широкої дискусії, роботи в парах, малих групах тощо. Доцільним є використання учнями та вчителями додаткових джерел інформації: художньої літератури, Інтернет-сайтів тощо.

Запитання та завдання, подані в кінці кожного параграфа підручників 2007 р., дозволяють здійснити перевірку та актуалізацію знань і виконати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Також рекомендуємо вчителям під час проведення занять звернути уваги на українознавчий аспект матеріалу, недостатньо розкритий у нині діючих підручниках.

Суттєвого перегляду вимагає зміст та порядок подачі теоретичного матеріалу в підручнику, що не завжди збігається з вимогами чинної програми (На ЕКРАН ВСЕСВ.). Наводимо відповідність тем до підручника 2007 р. авторства Ігоря Ліхтея:

Зазначимо, що матеріали, розміщені в підручниках 2007 року видання,  є ширшими за обсягом та наповненістю, ніж того вимагає навчальна програма, що буде впроваджуватися в 2015-2016 навчальному році  (зокрема, тема повсякденного життя Західної Європи,  Північно-Східної Русі та Московської держави). Рекомендуємо здійснювати підготовку та перевірку знань учнів відповідно до вимог чинної програми. Наводимо теми, виклад яких відсутній у підручниках:

Повторення. Місце історії Стародавнього світу в історії людства. Рекомендуємо провести бесіду та обговорення матеріалу зі всесвітньої історії, вивченого в 6 класі;

• Велике князівство Литовське. Тема детально вивчається в курсі історії України в 7 класі, потребує короткого розгляду в контексті європейської історії доби Середньовіччя.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених рекомендацій підручники авторів Подаляк Н. Г. та Ліхтея І.М. «Історія Середніх віків», що вийшли друком в 2007 році,  можуть  використовуватися вчителями та учнями 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році відповідно до вимог чинної навчальної програми.

Для роботи також пропонується використовувати Атлас з історії України видавництво «ІПТ», 2014 р. та контурні карти цього ж видавництва 2014 р.